Щороку в останню суботу травня працівники видавництв,
поліграфії і книгорозповсюдження відзначають своє професійне свято. Уперше в
незалежній Україні цей день відсвяткували в 1999 році.
Першою
українською друкарнею можна вважати краківську
друкарню Швайпольта Фіоля, в якій у 1491 році з'явилися перші книги
надруковані кирилицею. Друкарня Фіоля видавала книги для України та
суміжних
країн.
Першу друкарню в Україні заснував у Львові Іван
Федоров. Вона діяла впродовж 1573-1575 років, а першою виданою на українських
землях книгою став «Апостол» (у 1574 році), який історично поклав початок
розвитку книгодрукування в Україні.
Головними центрами видавничої діяльності були великі
торговельні міста - Київ, Львів, Острог. Острозька Біблія, завершена в 1581 р. стала справжнім шедевром друкарського мистецтва.
Одним з осередків книгодрукування в Україні була
Печерська Лавра. Заснована в 1616 р., Київська лаврська друкарня працювала три
сторіччя.
Був в Україні і негативний досвід руйнації
книговидання, починаючи з 1720 року, коли Петро І заборонив своїм указом
книговидання українською мовою. Причиною відносного зменшення українських видань в радянські
часи була в першу чергу урядова політика.
У сучасній державі друкарні існують майже в кожному місті. Всупереч
домінуванню інформаційних технологій, жоден з існуючих видів інформації не може
повною мірою замінити друковане слово.