ПИСЬМЕННИК, ПАТРІОТ, ГРОМАДЯНИН

      Винниченко Володимир Кирилович (1880-1951) - письменник, громадський і державний діяч. Голова Директорії (1918-1919), автор першого українського фантастичного роману  «Сонячна машина».

Народився 26 липня 1880 року в селі Веселий Кут Єлисаветградського повіту на Херсонщині (тепер Григор’ївка Кіровоградської області). Навчався у сільській народній школі, згодом у Єлисаветградській гімназії, на юридичному факультеті Київського університету. Брав участь у діяльності Революційної української партії, потім УСДРП. З 1903 р. — на професійній революційній роботі. Член та заступник голови Центральної Ради, перший голова Генерального секретаріату, генеральний секретар внутрішніх справ. Очолював українську делегацію, яка у травні 1917 р. передала Тимчасовому урядові вимоги Центральної Ради про надання Україні автономії. Автор усіх головних законодавчих актів УНР. Після відставки з поста прем’єра засудив гетьманський переворот. З листопада 1918 до лютого 1919 р. очолював Директорію. Усунутий за ліві погляди. Виїхавши за кордон, організував в Австрії Закордонну групу українських комуністів. У 1920 році повернувся в Україну, але спроби співпрацювати з більшовиками закінчилися невдало. З кінця 20-х років жив у Франції. Помер 6 березня 1951 року. Прах покоїться на цвинтарі Мужена.
         З нагоди 135 річниці від дня народження у бібліотеці влаштована тематична полиця "Бо  я —  українець."

Твори :

Винниченко Володимир Сонячна машина : фантастичний роман / Володимир Винниченко. - Харків : Сакцент Плюс, 2005. – 640 с.

«Сонячна машина» (1924) — це перший український утопічний та науково-фантастичний роман класика української літератури В. Винниченка (1880–1951), який чимало знавців літератури вважають вершиною його творчості. Новаторство митця, експресивна і динамічна манера його письма знаходять своє оригінальне психологічне і філософське втілення в незвичайних поворотах людського характеру, думок і вчинків героїв, у сюжеті, що постійно інтригує читача в стані високої емоційної напруги, естетичної втіхи.

Винниченко Володимир Нова заповідь : роман у жанрі детективу /  Володимир Винниченко. - Київ : Знання, 2011. – 349 с.

Вперше йде до читача роман В. Винниченка з так званого муженського циклу — “Нова заповідь”. Твір, пройнятий розчаруванням у соціалістичних ідеях ленінського штибу, вибудований у жанрі детективу.

“Нова заповідь” — це своєрідна спроба “розкрити очі зрячим” на їхньому шляху до можливого тоталітаризму й культу особи.

Винниченко Володимир Лепрозорій : роман у жанрі детективу  /  Володимир Винниченко. - Київ : Знання, 2013. – 382 с.

«Лепрозорій» – це захоплюючий детектив із палкими пристрастями на тлі політичного життя Франції.
У такій формі автор розмірковує над природою людини, драматичністю, а часто трагічністю її життя, причинами негармонійності стосунків між людьми, над засобами «лікування сучасного людського організму».

Винниченко Володимир Чорна Пантера і Білий Медвідь ; вибрані твори /  Володимир Винниченко. - Київ : Знання, 2014. – 256 с.

     До пропонованої збірки увійшли відомі драматичні твори Володимира Винниченка (1880—1951) “Чорна Пантера і Білий Медвідь”, “Брехня”, “Гріх”, “Між двох сил”, що знаменують нову еру в історії української літератури в суголоссі з новітніми ідеями сучасної європейської культури. Перед читачем постають майстерно вибудувані конфлікти, у яких головні персонажі випробовуються на моральну витривалість. Чи може людина бути “чесною із собою” в ситуаціях, коли, здається, від неї нічого не залежить? Як розв’язати суперечність між обов’язком і почуттям, між розумом і серцем, між свідо містю та інстинктом? Де межі моральної відповідальності людини, що “захворіла” на політику? Ці п’єси мали величезний успіх в Україні й за кордоном і залишаються актуальними й сьогодні.

Винниченко Володимир Записки Кирпатого Мефiстофеля / Володимир Винниченко. - Харків : Фоліо, 2014. – 220 с.

Доля видатного українського письменника Володимира Винниченка (1880-1951) була надзвичайно складною та бурхливою. Цей талановитий художник слова був відомим політичним діячем, який все своє життя присвятив боротьбі за побудову вільної, самостійної України. Тому не дивно, що твори його довгий час було заборонено друкувати.

Головний герой роману Записки Кирпатого Мефістофеля Яків Михайлюк наче не живе, а грає в життя. Навіть до свого одруження він ставиться як до гри. Але на перешкоді стає один факт: виявляється, що у Кирпатого Мефістофеля є син, що народився проти його бажання. Гра закінчується: Михайлюку треба обирати між коханою і дитиною.