1 березня народився Іван Білик (1930-2012) — український письменник,
історичний романіст, перекладач болгарської літератури, автор найсенсаційніших
українських історичних романів радянських часів — «Меч Арея» (1972) і «Похорон
богів» (1986).
Відразу після видання обидві книги стали бестселерами.
Втім, "Меч Арея" 1972 року заборонили та вилучили з бібліотек,
нерозпродані примірники — з книгарень (встигли знищити 5 тисяч примірників - із
65 тисяч накладу). Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції
"Літературної України" (3,5 роки був безробітним, лише 1976 р. вдалося
влаштуватися в редакцію часопису "Всесвіт" на посаду
"секретар-друкарка"), позбавили права друкуватись, піддали цькуванню
в пресі.
Після того книжка в СРСР поширювалася «з рук у руки»,
але була перевидана за кордоном — у Канаді, Америці, Великобританії та інших
країнах. На теперішній час витримала 15 перевидань (в т. ч. 9 - за кордоном).
Лауреат Державної премії
імені Т. Г. Шевченка (за історичний твір «Золотий Ра» ,1991), Всеукраїнської
літературної премії за найкращий роман року (роман "Не дратуйте
грифонів", 1993).
Про
свою останню літературну нагороду("Золоті письменники України") Іван
Білик довідався за кілька днів до того, як покинув цей світ. Лишився
недописаним його останній автобіографічний роман "Житіє грішного Івана".
До уваги користувачів у бібліотеці влаштована тематична полиця "Іван Білик - історичний романіст".
