5
квітня в українській слободі Борисівці на Білгородщині у родині селянина-маляра
народився Анатолій Іванович Шиян — український
письменник, прозаїк, драматург.
Рідна
слобода стала прообразом селищ, у яких розгорталися головні події творів
письменника, від ранніх оповідань, першої повісті "Баланда" (1930),
де показане велике селище Слобода, і до роману "Гроза" (1936), який
розповідає в основному про слободу Борисівку.
Як пізніше згадуватиме
сам письменник, малярство було успадкованим ще від діда-прадіда заняттям
їхнього роду, малярували батько та його брати. Це ніби зумовлювало шанобливе
ставлення майбутнього митця до краси, вчило по-своєму бачити і розуміти її,
відтворювати для інших. Мальовничі краєвиди Борисівки, привілля навколишніх
степів, задумливий ліс чарували душу юного Анатолія. Не випадково 1925p. він
вступає до Київського лісотехнічного інституту. Хоча
молодий А. Шиян спершу й віддав перевагу лісництву, але вже в студентські роки
літературне покликання настійно захоплює його.
З кінця 20-х років
починається інтенсивне входження А. Шияна в літературу. В періодиці одне за
одним публікуються його оповідання. Протягом 1930 - 1932 pp. побачило світ
шість оригінальних збірок нарисів, оповідань, повістей.
Важко
переоцінити те значення для подальшої творчої роботи письменника, яке мало
особисто пройдене, пережите, бачене і почуте ним на фронті, в нашому і ворожому
тилу — в партизанських загонах, на щойно звільнених від окупантів землях. Це і
склало основу найбільшого за обсягом роману "Хуртовина" (1979 - 1980), який 1980р. було відзначено
літературною премією імені Андрія Головка.
В творчому доробку А.
Шияна понад двадцять оригінальних книжок оповідань, повістей, нарисів. Він
автор багатьох драматичних творів. Але найповніше і найбільш виразно його
самобутній талант проявився в романах "Гроза" і
"Хуртовина", що стали вершинами в творчості письменника.
Більше інформації про життя і творчість письменника Ви знайдете
у книгах нашої книгозбірні.
