З ім'ям Миколи Лисенка, якого по праву називають батьком української
музики, пов'язаний розвиток в Україні музичної освіти.
22 березня 1842 року в селі Гриньки
Кременчуцького повіту Полтавської губернії (зараз Глобинського району
Полтавської області) в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка народився
син – маленький Микола, якому судилося стати справжнім велетнем української і
світової музичної культури.
Діяльність Лисенка дуже широка: він був композитор, піаніст, педагог, диригент, вчений-фольклорист, активний музично-громадський діяч. Писав твори майже у всіх жанрах музичного мистецтва: опери, музично-драматичні твори, кантати і хори, обробки народних пісень, камерно-інструментальні п’єси, романси, фортепіанні твори.
Діяльність Лисенка дуже широка: він був композитор, піаніст, педагог, диригент, вчений-фольклорист, активний музично-громадський діяч. Писав твори майже у всіх жанрах музичного мистецтва: опери, музично-драматичні твори, кантати і хори, обробки народних пісень, камерно-інструментальні п’єси, романси, фортепіанні твори.
Його муза злилася з безсмертним словом Тараса Шевченка. Микола Лисенко
є одним з перших і найкращих інтерпретаторів «Кобзаря» (понад 80 вокальних
творів різних жанрів). Багато композицій написав на тексти Михайла Старицького,
Степана Руданського, Миколи Вороного, Лесі Українки, Івана Франка. Композитор
зробив найбільш вдалу музичну обробку п'єси Івана Котляревського «Наталка
Полтавка».
Усе своє життя композитор присвятив
чарівному світові української музики.