ПАМ'ЯТЬ ПРО ГОЛОД ЯК БОЛЮЧИЙ РУБЕЦЬ НА СЕРЦІ УКРАЇНИ
Щороку наприкінці
листопада весь народ України низько схиляє голову в знак жалоби перед пам’яттю
невинних жертв далеких 1932-1933-х років.Мільйони українців померли від голоду, десятки
мільйонів не народилися. Покалічені людські долі, сироти, каліки. Пригнічена
воля, виснажена душа українського народу. Немислимий масштаб цієї трагедії. Про страшний голод
1932-33-х років говорили на бібліоінформині «Жорстокі
миттєвості Голодомору»у стінах Нововолинської гімназії, учасниками
якої були учні 10-го класу (класний
керівник, вчитель історії Дацюк В.Г.). Ведучі
заходу співробітники бібліотеки-філії№2 Нововолинської ЦБС Зоя Костюк та Тетяна Смарш
підготували для учнів інформацію про причини
виникнення Голодомору, свідчення очевидців тих страшних років.
Школярі читали
вірші, мали змогу переглянути слайд-презентацію з історичними довідками,
фотофактами та викладку літератури «Чорні крила Голодомору». Ніхто не залишився байдужим після
перегляду документального фільму «Голодомор – геноцид української нації».
Вшанування жертв Голодомору – це воскресіння нашої пам’яті.
Пам‘ять про знищених і невинно убієнних має об’єднати у великій скорботі всіх,
хто любить Україну, незалежно від національності і мови
спілкування, віросповідання чи місця проживання – тобто весь український народ.
