Пам'ять
– нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни.
Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Страшне слово Голодомор повертає
нас у далекі 1932 – 1933 роки. Народ України схиляє голову, перед трагічною
сторінкою свого життя.
22
листопада у стінах ЗОШ №7 відбулася година скорботи «Голод: біль і жах
українського народу», яку організували співробітники бібліотеки-філії №2 НЦБС.
Ведучі заходу Зоя Костюк та Наталія
Козачок ознайомили учнів 10-го класу з
страшною трагедією нашої історії. Молодь довідалась про причини
Голодомору, про те, яких втрат зазнала кожна сім’я, як виживали люди, цінуючи кожну
крихту хліба.
Учні
мали змогу переглянути слайд-презентацію з фотофактами про тих, кого геноцид не зламав, хто не дав знищити себе духовно.
Попри те, що вони, як й інші, бачили жахіття голодної смерті, змогли перебороти
жахи пережитого, досягти успіхів у житті та збагатити українську й світову
культуру.
Ніхто не залишився байдужим після
перегляду буктрейлеру до книги С. Талан «Розколоте небо».
У бібліотеці для користувачів влаштована викладка
літератури «Чорні крила Голодомору».
Вшанування
жертв голодомору – це воскресіння нашої пам’яті. Пам‘ять про знищених і невинно
убієнних має об’єднати у великій скорботі одним спогадом, однією печаллю,
однією надією – тобто всіх, хто любить Україну.
