Поезія Ахматової є справжнім голосом срібного
століття. Значна частина її творчості
присвячена Україні. Зокрема — це поетичний цикл «Київський зошит», збірка
«Вечір». У 1958 році вона переклала на російську мову збірку поезій Івана
Франка «Зів'яле листя».
До 125 річчя від дня
народження російської поетеси у
бібліотеці відбулася поетична хвилина
«Той загадковий силует…». Присутні ознайомилися з життєвим та творчим шляхом
поетеси, з перлинами її витонченої лірики – від ранніх збірок до зрілої поезії .
Тільки наприкінці життя до
Ахматової прийшло світове визнання. У 1964 році вона була відзначена престижною
літературною премією «Етна-Таорміна», а через рік Анну Андріївну обрали
почесним доктором літератури Оксфордського університету.
Тріумфом посмертної долі Ахматової став її 100-річний ювілей, який за
рішенням ЮНЕСКО відзначали в усьому світі 1989 року. «Не той поет, хто створив риму, а той, хто рядкам життя
віддав» - саме цей вислів поетеси
підсумовує всю її творчість.
