вівторок, 31 березня 2015 р.

ВІД РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ ДО ГІДНОЇ КРАЇНИ


Нині, у надскладний для нашої молодої держави період, надзвичайно важливим є єднання українського народу навколо спільної мети: соборності, незалежності і процвітання країни, в якій прагнемо жити. Таке єднання українці продемонстрували під час Майдану, коли консолідувалися, щоб вигнати внутрішнього ворога, таке ж демонструють тепер, коли треба протистояти зовнішньому супротивнику. Сучасне становище України не може залишити байдужим нікого.  
Саме у зв’язку із цими подіями  бібліотекарі бібліотеки-філії №2 спільно з гімназією підготували і провели   годину реквієм  «А сотню вже зустріли небеса…».
 Під звуки старої лемківської пісні «Гей, пливе кача...» у виконанні «Піккардійської терції» присутні пригадали всіх Героїв Небесної Сотні поіменно. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих на Майдані та в зоні проведення АТО.

  Під час заходу учні  9-х, 10-х та 11-х класів гімназії  мали змогу пригадати хронологію «Листопадового зриву»-2013, спостерігаючи за кадрами документального фільму «Революція гідності»,  коли об’єднані поривом духа, люди встали за свободу та прагнення жити у незалежній країні.
Кульмінацією години-реквієму став спогад про найтрагічніший етап революції – події на Інститутській 18-20 лютого, в ході яких загинуло близько сотні протестувальників і кілька сотень було травмовано.
         Спогадами про події на Євромайдані ділився учасник Майдану Величко Анатолій Миколайович.  А представниця волонтерського центру допомоги військовослужбовцям Оболєнцева Кароліна розповіла, який вагомий вклад у боротьбу проти ворога - агресора вносить  волонтерський рух. 
Ведучі у слайдах, віршах та  відео відтворили події, де у кривавих боях народжуються нові герої, люди, які сьогодні творять історію своїми вчинками, віддаючи своє життя за вільну, єдину, незалежну Україну.
        Захід ще раз довів, що українці – безстрашний народ, багатий на справжніх героїв, от тільки хочеться, щоб вони залишались живими...

четвер, 26 березня 2015 р.

27 БЕРЕЗНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТЕАТРУ


               Щорічно з 1962 року  весь світ відзначає Міжнародний день театруБагато століть театральне мистецтво не втрачає своєї популярності, а навпаки розвивається і приносить нам радість.
     У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів.  У Києві перший стаціонарний театр з'явився у 1806 році, в Одесі — в 1809, в Полтаві — в 1810.
     Становлення класичної української драматургії пов'язане з іменами Івана Котляревського, який очолив театр у Полтаві та Григорія Квітки-Основ'яненка, засновника художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
     У другій половині 19 століття в Україні поширився аматорський театральний рух. В аматорських гуртках розпочинали діяльність корифеї українського театру — драматурги і режисери Михайло Старицький, Марко Кропивницький та Іван Карпенко-Карий.
І сьогодні не сходять зі сцени їх класичні драми і комедії «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ'яненка, «Пошились в дурні» М.Кропивницького, «За двома зайцями» М.Старицького, «Мартин Боруля», І.Карпенка-Карого, «Наталка Полтавка» І.Котляревського та ін.
   Театр завжди мав виключно важливе етичне і художнє значення, сприяв формуванню естетичного смаку, розширенню кругозору. Чи слухаємо ми оперу, чи насолоджуємося майстерністю і грацією артистів балету або з душевним трепетом стежимо за грою драматичних акторів, – ми завжди відчуваємо особливу атмосферу свята.
     Саме тому Міжнародний день театру – не лише професійне свято майстрів сцени, це свято мільйонів вдячних глядачів та пошановувачів високого мистецтва.

неділя, 15 березня 2015 р.

середа, 11 березня 2015 р.

ПОЕЗІЯ - ЦЕ ЗАВЖДИ НЕПОВТОРНІСТЬ...

   Напевно всі ми відчули, як щось змінилося в природі і настрої. А все дуже просто.  Прийшла весна. Ніжна, сонячна, яскрава, нестримна, як поезія Ліни Костенко та Галини  Гордасевич. Що ми знаємо про них?
    Саме в ці березневі дні народилися  ці геніальні, мужні, талановиті жінки - поетеси шістдесятниці, страдниці. Маючи воістину Божий дар слова, вони ще є лицарямим честі, взірцем громадянської мужності. Такими поетесами може пишатись будь-який народ світу, бо він є спадкоємцем кращих традицій  своєї нації.
    В осередку Суспільної служби України завідувач бібліотеки-філії №2 Зоя Костюк підготувала і провела поетично-музичну акварель «Голос жіночої ліри». Люди з обмеженими фізичними можливостями  ознайомилися з життєвим і творчим шляхом Ліни Костенко та Галини Гордасевич, серцем доторкнулися до їх поетичного слова, відчули його чари.
   Під час заходу присутні переглянули відеокліп на вірш Ліни Костенко «Між іншим» у виконанні Ольги Боогомолець. А також мали можливість ознайомитися з книгами, які були представлені на викладці літератури  «У їх віршах історія народу, його щасливі і тривожні дні».

вівторок, 10 березня 2015 р.

200 РОКІВ ТВОРЦЮ ДЕРЖАВНОГО ГІМНУ

4 березня 2015 року виповнилося 200 років від дня народження Михайла Вербицького – українського священика, композитора, диригента, громадського діяча, автора музики до Українського Державного Гімну.
Як пісня-гімн «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала 150 років тому  заключним номером першого на західноукраїнських землях шевченківського концерту, влаштованого в Перемишлі 10 березня 1865 року на роковини смерті Тараса Шевченка. Популярність твору М. Вербицького постійно зростала, його виконання стало частиною усіх святкових патріотичних концертів.
До ювілею видатного композитора у бібліотеці-філії був проведений загальносистемний вечір-портрет "Ці рядки його зробили безсмертним".

 Ведучі заходу Тетяна Смарш і Зоя Костюк ознайомили присутніх з життєвим і творчим шляхом ювіляра, розповіли історію створення музики до вірша Павла Чубинського

пʼятниця, 6 березня 2015 р.

СВЯТО ЖІНОК, ВЕСНИ ТА КРАСИ

  Настала весна, пора, яка дарує нам багато сонця, тепла, любові. Пора, яка дарує людям одне з найпрекрасніших свят у році  8 Березня.
      Це свято   краси та жіночності. стало ще одним приводом привітати своїх коханих жінок – маму, сестру, подругу. 
       Про українську жінку сказано і написано немало. Муза, Кохана, Мати, велика Трудівниця. Вона завжди оберігала свій рід український. І не раз їй доводилося ставати войовницею за гідність українського імені, за майбутнє України.
    До Міжнародного жіночого дня працівники бібліотеки-філії №2 підготували і видали літературний дайджест «Жінки в українській літературі». Жіноче письменство найтонше аналізує всю гаму почуттів, які притаманні людині. 
    Серед класичних та сучасних творів, створених жінками, ми намагалися вибрати найбільш цікаві не тільки за змістом, але й за майстерністю написання. А ще хочемо  ознайомити Вас з творчістю жінок – письменниць української діаспори, які живучи за кордоном, не забували писати про свій народ, про свою рідну Батьківщину, зберігали свої національні традиції.

   Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитись з літературним  дайджестом. 

вівторок, 3 березня 2015 р.

НАЙЕКЗОТИЧНІША ПОСТАТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

 3 березня - Всесвітній день письменника.Саме цього дня у1888 р. в с. Сан-Педро де Карденья біля м. Бургос у Північній Іспанії. народилася Кармен-Альфонса-Естрелья-Наталена Королева.  Мати майбутньої письменниці померла при пологах. Вона походила із старовинного іспанського роду Лячерда. Батько — спольщений граф із Чернігівщини Адріан-Юрій Дунін-Борковський — займався археологією і жив переважно у Франції. Родовий маєток його матері був розташований у с. Великі Борки на Волині. Наталену одразу після народження взяла до себе бабуся, в якої вона пробула до п'яти років. Після смерті бабусі дівчинку забрав до себе в Іспанію материн брат. Восени 1904 р. сімнадцятирічна дівчина прибула до Києва, де вступила до Київського інституту шляхетних дівчат. Потім навчалася в Петербурзі, закінчила археологічний інститут.