четвер, 27 листопада 2014 р.

МИ ПРИЙШЛИ У ЦЕЙ СВІТ ДЛЯ ДОБРА



    Доброта і милосердя — багатоликі. Потреба  у них є завжди. Вони як два крила, на яких тримається людство. Чуйність, співпереживання, уміння підтримати, розділити людський біль, розрадити у горі – саме таким є безкорисливий порив мільйонів людей, котрі приходять на допомогу іншим у скрутну хвилину.
       «Немає вищої святині, як чисте сяйво доброти»  — під такою назвою в бібліотеці  відбувся  урок милосердя  для  учнів  10-го класу ЗОШ № 7.  
  На протязі заходу бібліотекарі  разом з старшокласниками  говорили про чуйність, повагу до  старших людейпро допомогу  знедоленим, немічним.
    Учні читали вірші про  добро  і  милосердя  у багатьох його проявах. Обговорили твори  письменників української  та світової  літератури , в яких  зустрічається тема добра і зла, а також   ознайомилися  з книгами представленими на  викладці  літератури  «Відкриймо своє серце добру».
       Присутні мали хорошу нагоду переконатися у тому, що людина лишається людиною, коли вона здатна творити добро.

вівторок, 18 листопада 2014 р.

ТОЙ СТРАШНИЙ ГОЛОДОМОР

   
   Кажуть, що час лікує душевні рани, але рану в серці України, пов'язану з Голодомором 1932-33рр, загоїти неможливо. Це був найчорніший час в історії України. Жахливо навіть через роки ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розгорілася на благословенній землі квітучого українського краю.

 До цієї трагічної дати у бібліотеці-філії №2 була проведена відеогодина «Очима  болю,  відлунням  в  серцях». На захід були запрошені учні 11-го класу ЗОШ №3. Завідувач бібліотеки Зоя Костюк  ознайомила присутніх з  подіями, які торкнулисяся своїм чорним крилом різних регіонів України.

   Присутнім було запропоновано переглянути  мультимедійну слайдову презентацію з історичними довідками і фотофактами «Голод 33-го» та документальну стрічку про Голодомор.
     Вшанування жертв Голодомору – це воскресіння нашої пам’яті. Пам‘ять про знищених і невинно убієнних має об’єднати у великій скорботі всіх, хто любить Україну, незалежно від національності і мови спілкування, віросповідання чи місця проживання – тобто весь український народ.

пʼятниця, 14 листопада 2014 р.

ВСІ МИ РІЗНІ – ВСІ МИ РІВНІ… ОБГОВОРИМО?

  До Міжнародного Дня толерантності, який святкується кожного року 16 листопада у бібліотеці -філії № 2 відбувся  етичний діалог « Всі ми різні-всі ми рівні».
  Що  означає поняття «толерантність»? Чи завжди ми в житті толерантні до інших людей?  Які якості має толерантна людина і як їх виховати в собі?
   На ці та інші питання намагалася відповісти  бібліотекарі разом з учнями 10-го класу гімназії (класний керівник Савюк Л.П.). У ході розмови активну участь взяли Бачинський Владислав, Литкіна Катерина, Коваленко Валерія, Салівончик Роксолана.
   Під час діалогу старшокласники сформулювали значення «толерантність», підбираючи до кожної букви даного терміну слова, які характеризують толерантну людину.  
     Окрім цього присутні  переглянули  відеофільм та слайд-презентацію на дану тему. Завдяки активній участі учнів, захід пройшов у жвавій і дружній атмосфері.

неділя, 2 листопада 2014 р.

БІБЛІОТЕКАРІ РЕКОМЕНДУЮТЬ

АЛЬТЕРНАТИВНА ІСТОРІЯ ВАСИЛЯ КОЖЕЛЯНКА

             Поет, прозаїк, журналіст. Жив у селі Кам’яна (Буковина), працював у чернівецькій пресі. Автор збірок поезій «Терновий іней» (1994, премія «Гранослов`92»), «Білий і рудий» (1994), «Семибарвний кінь» (1995), «Як вчив Кожелянко-цзи» (2000), прозових книжок «Дефіляда у Москві» (1997, премія «Сучасності»), «Конотоп» (1998), «Людинець пана Бога» (1999), «ЛЖЕNostradamus» (1999), «Срібний павук» (2003), «Третє поле» (2006), «Дефіляда» (2007), «Логіка речей» (2007), «Чужий» (2008), «Ефіопська Січ». Критики визначають напрям прози Кожелянка як «альтернативну історію», «політичне фентезі».
      Його романи стали одною з перших вдалих спроб створення українського фентезі з присмаком «віртуального реваншу» за поразки українства в реальній дійсності. Деміургійний потенціал Кожелянка поки що важко визначити, враховуючи те, що всі його романи – суть один метароман про «віртуальну українську Імперію», коннотований з народними казками, мілітарними фантазіями антиросійської спрямованості та науково-популярними розвідками про Атлантиду. Читабельність Кожелянкової прози дозволяє їй претендувати на увагу широких читацьких кіл.