14 грудня у бібліотеці - філії 3 в рамках клубу "Світ гармонії"
відбулася Різдвяна зустріч «Етно-паті у нашій хаті», де оживає пам’ять і
гріється душа.
У цей різдвяний вечір бібліотека перестала бути просто простором — вона
стала хатою. Українською. Справжньою. Такою, де пам’ятають, співають і бережуть
те, що не зламалося ні часом, ні заборонами.
Зустріч «Етно-паті у нашій хаті» стала глибокою мандрівкою в історію Різдва
— непросту, замовчувану, вистраждану. Юрій Велінець, науковий співробітник Нововолинський історичний
музей, провів присутніх крізь роки, у яких свято забороняли, але
не могли забрати з сердець. Його слова звучали як сповідь пам’яті — чесна,
болюча і водночас світла.
Щиро дякуємо пану Юрію за мудрість, щирість і любов до української
традиції, за те, що допомагає нам пам’ятати й передавати цю пам’ять далі.
А потім зазвучала пісня… І стало по-справжньому
різдвяно.
Нижній хор Святодухівського Собору та аматорський
колектив «Надія», що діє при Нововолинський міський
палац культури МПК наповнили простір колядками, віншуваннями та
добрими побажаннями. У цих голосах було все — віра, надія, родинне тепло і
любов до України. Дехто слухав із усмішкою, дехто — зі сльозами на очах.
Це був вечір, коли кожен відчув, що Різдво живе. Воно поруч. Воно в пісні,
у спогадах, у серцях. І поки ми збираємося разом — у нашій хаті завжди буде
світло.
Дякуємо всім, хто творить і береже цю різдвяну магію!
