Італійський прозаїк, семіотик, культуролог,
есеїст, відомий італійський теоретик, професор семіотики Болонського
університету, доктор філософських наук, культуролог, журналіст, Умберто
Еко – найвідоміший спеціаліст нашого часу з історії середньовічної Європи. Його
науковий доробок налічує більше двох десятків праць з лінгвістики, семіотики,
теорії літератури, теорії культури, естетики та моралі.Умберто
Еко – чи не найерудованіший письменник сучасності. Попри свій вік він
продовжує видавати книжки, викладати в університеті та надихати молодь
по всьому світу своїми лекціями.
Однак світове визнання
прийшло до Еко-письменника, а не вченого. Та, справедливості ради, потрібно
сказати, що кожна з його художніх книг – складний механізм із глибоким науковим
підґрунтям.
Письменник
має талант глибокого осмислення світу, яке щоразу втілювалося в його наукових
працях, художніх творах, формуючи особливий світ слова.
Цей
плідний літератор пише як італійською, так і англійською мовами. Додаючи
декілька фактів для повного уявлення про цю непересічну особистість, можна
пригадати цікаві розповіді Умберто Еко про самого себе. З них постає дещо
ексцентрична людина, яка, щоб довести, що вона не забобонна, зумисне бігає
назустріч чорним котам чи призначає іспити на 13-е, щоб покепкувати з
переляканих студентів. Кожну свою книжку письменник закінчував до свого дня
народження (він народився 5 січня 1932 року), а якщо не встигав цього зробити,
то зумисне "відтягував" до наступного року.
Читач
давно перестав вірити обіцянкам легендарного італійського письменника, що «ось
цей» – це вже точно його останній роман, а далі – лише тиха мирна старість
серед книжок у своїй бібліотеці, зі склянкою віскі та сигарою.Через
п’ять років після публікації неоднозначного «Празького цвинтаря» найвідоміший
італійський письменник сучасності презентує новий роман «Номер нуль» («Numero
zero»).
Еко У. Бавдоліно : роман / У. Еко . – Харків:
Фоліо, 2009. – 448 с . Умберто Еко (нар. 1932 р.) — один з найпопулярніших
письменників сучасної літератури, автор всесвітньо відомого бестселеру «Ім’я
рози» (2006 року цей роман вийшов друком у видавництві «Фоліо»). Його новий роман «Бавдоліно» — це
гостросюжетна проза, історичним фоном якої є Хрестові походи, легенда про
християнське царство на Сході, сказання про пошуки Ґрааля. Підліток на ім’я
Бавдоліно випадково зустрічає імператора Священної Римської імперії Фрідріха І
Барбароссу та допомагає йому вибратися з лісу, в якому той заблукав. Ця зустріч
стає початком неймовірних пригод, які «переслідують» Бавдоліно протягом майже
50 років. Але пригоди і гостросюжетність — це не головне. «Бавдоліно — це
втілена радість розказування», — сказав Еко про свого героя. Бо Історія — це
не те, що колись було, Історія — це те, що розповідається".
Еко У. Ім’я рози: роман /У. Еко;
переклад з італ., передмова іглосарій M. І. Прокопович; худож.-оформлювачі
Б. П. Бублик. В. А. Мурдіїкін. — Харків: Фоліо, 2012.—
575с.
«Ім’я рози» — перший роман видатного італійського
письменника, вченого і філософа Умберто Еко. Опублікований у 1980 році, він
відразу ж став супербестселером. Книгу перекладено багатьмамовами, і сьогодні
вона вважається класикою світової літератури. «Ім’я рози» — захоплююча
детективна історія, органічно вплетена в реальні історичні події ХІV століття.
У середньовічному монастирі за загадкових обставин один за одним гинуть ченці.
З’ясувати причину їхньої смерті доручено ученому-францисканцю Вільяму і його
помічнику Адсо. Розпочавши розслідування, вони занурюються у лабіринт
підступних інтриг, політичних махінацій, потаємних пороків та абсурдних
забобонів, якими сповнене життя монахів, і, вирішуючи багато філософських
питань, ідучі шляхом логічних розміркувань, розкривають загадкові вбивства.
Еко У. Празький цвинтар: роман/У.Еко;
пер.з італ. Ю. В. Григоренко;
худож.-оформлювач О .М. Артеменко.- Харків: Фоліо, 2012.-633
с.
Що це, бульварний роман? Може й так, тим більше що й
сам автор цього не заперечує. Адже в «Празькому цвинтарі» є змови, підземелля,
повні трупів, кораблі, що злітають на повітря посеред виверження вулкана, вбиті
абати, що воскресають кілька разів, нотаріуси з накладними бородами,
сатанистки-істерички, які відправляють чорні меси, карбонарії й паризькі
комунари, масони, фальшиві «Протоколи сіонських мудреців», і так далі й таке
інше. Втім, у читача, що має гарну звичку думати, відразу ж виникає відчуття,
що про все це він уже десь чув або читав. І це дійсно так. Крім капітана
Симоніні, головного героя книжки, усі інші персонажі нового роману Умберто Еко
існували насправді й робили саме те, що описане…
Еко Умберто Таємниче полум’я цариці Лоани : роман / Умберто Еко . – Харків: Фоліо,
2012. –
412 с .
«Людей нагородили пам'яттю
як тимчасовим напівзасобом, затичкою, бо для них час спливає дуже стрімко і що
минуло — те минуло без вороття. А я мав привілею смакувати все з самого
початку...» — так каже про себе Джам-батиста Бодоні на прізвисько Ямбо,
шістдесятирічній букініст з Мілана. Він утрачає пам'ять після інсульту, не може
згадати свою родину, минуле і навіть власне ім'я, та при цьому пам'ятає все, що
колись читав. Щоб знайти втрачене минуле, Ямбо їде до маєтку, де проминуло його
дитинство. Він шукає себе самого серед старих газет та книг, дитячих журналів
та коміксів, та йому не вдається повернути спогади. Ямбо вже готовий припинити
пошуки, та тут він знаходить... Але не будемо розкривати всіх таємниць, читач
має розкрити їх сам, дійти до кінця, як, урешті-решт, дійшов до кінця Ямбо...
