Є на світі вірші, які зігрівають і душу, і серце. Вони чудово лягають на музику, легко запам’ятовуються, гарно співаються, а згодом стають народними. Така доля випала і пісням на вірші відомого українського поета-пісняра Дмитра Омеляновича Луценка, 15 жовтня якому минає 100 років від дня його народження.
Напередодні ювілею поета-пісняра у бібліотеці в рамках клубу за інтересами «Світ гармонії» відбувся літературно-музичний вечір «Творчі обрії Дмитра Луценка». Дмитро Омельянович є автором понад 300 пісень. Творча доля зріднила його з відомими композиторами – Ігорем Шамо, Платоном Майбородою, Олександром Білашем, Анатолієм Пашкевичем. Його пісня «Києве мій» – стала своєрідною візитівкою столиці. А «Мамина вишня» хвилює серце своєю ніжністю, безмежною любов’ю до найріднішої в світі людини. Про це розповіла ведуча заходу завідувач бібліотеки Костюк Зоя.
У виконанні аматорського колективу «Надія», який діє при Нововолинському палаці культури прозвучали найвідоміші твори митця – «Мамина вишня», «Хата моя біла хата» та інші.
Дмитро Луценко залишив у спадок добірні зерна поезії, яким проростати ще через десятиліття, а то й століття. У них є майбутнє, є безсмертя, є вічність.
У бібліотеці влаштована тематична полиця «Дмитро Луценко: усе любов’ю зміряне до дна».
