Олег Ольжич (Олег
Олександрович Кандиба) — поет, публіцист, політичний діяч, археолог. Син
Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907 р. у Житомирі. Після поразки УНР разом
з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та
Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті
(США). З часу виникнення ОУН стає одним з найактивніших її членів, згодом —
заступником голови Проводу ОУН. Брав активну участь в політичних подіях того
часу, зокрема в обороні від угорських фашистів Карпатської України (1939).
Належав до кола поетів -"вісниківців" (Є. Маланюк, Л. Мосендз, Олена
Теліга, Юрій Клен). Після початку другої світової війни продовжував свою
діяльність в Україні, а оскільки це викликало незадоволення німецьких
окупаційних властей, то Олег Ольжич змушений був працювати в підпіллі. Загинув
у фашистському концтаборі Заксенгаузен 10 червня 1944р.
Ще більше про життя і творчість видатного
українця Олега Ольжича можна дізнатись на сторінках книг тематичної полиці «Олег Ольжич: лицар української державності».
